+38067-755-36-48    
+38066-496-58-39    
+38063-625-20-17    
Все контакты

Звіт про похід по Норвегії в серпні 2016 року. Частина 1.

Прилетівши в Норвегію, перше, що вразило, це те, на скільки низько знаходяться хмари. Складалось враження, що до них можна дотягнутися рукою. Гори та фіорди залишили в пам’яті незабутні картини, дуже вразили підземні тунелі довжиною понад 10 км.

А також, для мене було відкриттям, що для того щоб прийняти душ (з миттям голови) достатньо 4-х хвилин:)

Щодо організації походу — чудова організація:

  • темп походу задавався відповідно до фізичних можливостей групи;
  • всі переїзди були добре сплановані;
  • раціон харчування добре продуманий (відчуття голоду, чи переїдання, не було).

Далі стислий звіт по кожному дню проведеному в Норвегії.

Перший день

Знайомство з учасниками групи та з Осло.

Стартова точка походу

Другий день

Наступного дня, після знайомства з учасниками групи в Осло, ми на автобусі відправилися до Національного парку Норвегії — Йотунхеймен.

З погодою в перший день походу нам пощастило:)

Як тільки автобус виїхав за межі столиці, краєвиди почали вражати: за вікном з’явилися розфарбовані різноманітними відтінками зеленого пагорби, великі озера та яскраве синє небо з білими об’ємними хмарами. Хотілось запам’ятати, сфотографувати, кожний сантиметр побаченого ландшафту.

По дорозі до Йотунхеймена

Після невеликого переїзду, ми дісталися початкової точки нашого маршруту де пообідали на берегу кришталево чистого озера.

Сповнені сил та енергії, ми почали наш підйом, який виявився затяжним, але краєвиди, які відкривалися з кожним кроком, затирали фізичну втому.

Національний парк Йотунхеймен

В кінці дня, звичайно, довелось скидати набрану висоту:), так не хотілось, бо завтра ж доведеться знову йти вгору:) Спуск до місця стоянки першого дня, на мій погляд, був дуже екстремальним. Стежка вела по вузькому хребту, який усіяний великими кам’яними брилами. По обидва боки хребта — прірва. Висота цих каменів 50–70 см, тож просто переступити не завжди вдавалось, доводилось сповзати з них, а зважаючи, що і зліва, і з права — прірва, було дуже страшно, добре, що день був сонячним. Не знаю, як би я подолала цей спуск якби йшов дощ.

Третій день

Наступний день також зустрів нас сонцем та чистим небом. Ми продовжили спуск в долину і майже весь день йшли вздовж красивого, великого озера.

Ранок в горах Норвегії

В цей день, наш інструктор, помітив стадо оленів, але вони були дуже далеко, тож ми не змогли їх добре розгледіти.

Коли до другої стоянки залишалось пару км, нас накрив дощ.

Похід по Норвегії

Спочатку невеликий, а потім почав посилюватися. Це був дуже дрібний, але щільний дощ, який йшов косиною. Вода потрапляла всюди. Я зробила помилку, що не переодягнулась, як тільки почали падати перші краплі дощу, тож поки дійшла до місця стоянки, була повністю мокра:)

Четвертий день

День був сонячним, що було дуже приємно, враховуючи, як ми вимокли минулого вечора:)

Поки ми сушили наш одяг під променями ранкового сонця, стадо оленів пробігло повз нас вже значно ближче. А коли ми вже вирушили, двоє оленів вирішили показатися нам ще ближче. Вони пробігли повз нас на відстані десь метрів 50. Це було захоплююче видовище.

В принципі, в зоопарку оленів я бачила, але коли вони пробігли зовсім поряд, це викликало нові яскраві, позитивні емоції, вчорашній дощ та холод вже забувся:)

Фауна Норвегії

Попереду на нас чекала переправа через річку, щоб скоротити шлях на 3 км:), а потім знову перехід через черговий перевал, і коли мої сили вже майже вичерпалися, бажання іти вперед майже не залишилось, все знову було забуто, коли я побачила краєвид за перевалом. Це було так зване «висяче озеро», фотографіями можна хіба що якусь маленьку частину передати цього дива природи.

Норвежський пейзаж

Друга частина дня – це похід по кам’яній пустелі. Ми декілька годин шли по камінню, можливості поставити ногу на землю не було, навколо тільки каміння. В кінці дня ноги просто відвалювалися, навіть спеціальне трекінгове взуття не змогло повністю захистити стопи. Однак, нагородою за подолання цієї ділянки маршруту, окрім чудових краєвидів, були олені:) Цього разу їх було четверо, вони пробігли ще ближче ніж вранці:)

Безкраї простори Норвегії

П’ятий день

Сьогодні у нас по плану був підйом на гору Гальдхепиген, однак, вже з самого ранку уся верхівка гори була в хмарах, а після сніданку ще й дощ почався, тож наш інструктор вирішив йти далі.

Типова погода Норвегії

Цього дня дощ супроводжував нас весь день, але добре, що без вітру. Ми подолали черговий перевал і вловивши момент, коли дощ трохи стих, ми швидко розбили табір.

Шостий день

День зустрів нас яскравим сонцем. Просушивши одяг та зробивши безліч фотографій, ми рушили далі.

Табір в горах Норвегії

Цього дня краєвиди почали змінюватися, схили гір були вкриті невеликими кущами, почали з’являтися острівки з чорницею:), стало помітно тепліше.

Флора Норвегії

Сьомий день

День ми провели у наметі:) Весь день йшов дощ. Ми снідали, обідали та вечеряли не виходячи з намету. Через те, що дощ лив весь день, навколишні гори змінили свій вигляд, вони всі покрилися білими вертикальними лініями, які виявилися струмками. Було цікаво спостерігати за тим, як вигляд гір змінюється протягом дня.

Дощ в горах

Наш намет також оточили струмки, ми навіть почали трохи нервувати, чи не піде під нашим наметом струмок. На щастя, наш інструктор обрав правильну ділянку для табору:)

Перша частина
Друга частина

Автор: Людмила Мікуліна, Київ